линути — I 1) (почати литися раптово й з великою силою), полити(ся), посипати, хлинути, ринути; поринути, у[в]періщити, у[в]шкварити; прорватися (перев. про розтоплений метал) Пор. лити I, 2) 2) див. налити II (думками, серцем тощо до кого / чого н.),… … Словник синонімів української мови
линути — дієслово недоконаного виду летіти линути дієслово доконаного виду политися, полити … Орфографічний словник української мови
летіти — лечу/, лети/ш, недок. 1) Пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). || Пересуватися в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.). || Пересуватися, переміщатися в повітрі (про літаки, ракети і т.… … Український тлумачний словник
летіти — I (пересуватися в повітрі за допомогою крил); плисти, пливти, плинути, линути (плавно); літати, плавати, буяти, маяти; ринути (у певному напрямку); пролітати, пропливати (плавно повз когось / щось); пірнати (стрімко вниз перев. про птахів);… … Словник синонімів української мови
бурхнути — ну/, не/ш, док., розм. 1) неперех. Швидко рушити вперед. || Навально ринути. || перев. безос. Хлинути (про рідину). 2) перех. З силою кинути; шпурнути. || Линути (рідину) … Український тлумачний словник
вилинати — а/ю, а/єш, недок., ви/линути, ну, неш, док., поет. Вилетіти. || Легко і швидко вибігти. || Плавно рухаючись, з явитися, показатися … Український тлумачний словник
залітати — I а/ю, а/єш, недок., залеті/ти, ечу/, ети/ш, док. 1) Літаючи або летячи, потрапляти куди небудь; влітати. || перен. Проникати куди небудь. 2) Відлітати далеко або здійматися високо. || за що. Летячи, опинятися за межами чого небудь. || перен.… … Український тлумачний словник
запіжити — ить, док., розм. Полити раптово й з великою силою; линути … Український тлумачний словник
литися — ллє/ться, недок. 1) Текти струменем. || перен. Іти, пересуватися, сипатися і т. ін. великою масою. 2) перен. Випромінюватися, поширюватися в просторі (про світло, пахощі тощо). || Плавно поширюватися в просторі; линути (про звуки, музику і т.… … Український тлумачний словник
поринати — а/ю, а/є/ш, недок., пори/нути, ри/ну, ри/неш, док. 1) у що і без додатка. Занурюватися з головою у воду; пірнати. || куди, у чому. Пливучи, занурюватись у хвилі. || Глибоко вгрузати (у сніг, пісок і т. ін.). || перен. Проникати або потрапляти… … Український тлумачний словник
